Блог вчителя історії: березня 2016

Вступ

Окрім навчальних, школа має успішно реалізувати виховні завдання. Ці завдання спрямовано на формування в учнів здатності мати стійку громадську позицію, виховувати в собі ділові якості, максимально сприяти реалізації творчих здібностей. Усі ці якості слід виховувати під впливом корпоративної культури. На сучасному етапі учням надано більше прав і повноважень, створено широкі можливості для самореалізації кожного, вони здобувають управлінські вміння, навчаються жити в демократичному суспільстві. Сучасному випускникові потрібен не абсолютний багаж знань, а вміння їх здобувати, аналізувати й застосовувати в конкретній ситуації, тому метод колективних творчих справ є засобом формування ціннісного ставлення особистості до себе, до колективу, суспільства в цілому.

1.1. Сучасні проблеми виховання.

У сучасних умовах виховний процес у школах України має певні особливості. Це спрямованість на формування вільної, всебічно розвиненої особистості учня, на його індивідуальний розвиток у рамках класно-урочної системи; посилення українського національного компоненту в позаурочній і позакласній роботі; лібералізація громадської думки; демократизація управління школами у формі шкільних рад із демократичним складом; відмова від методів і форм ідейного-політичного виховання в позаурочній роботі. Усі ці заходи спрямовані на те, щоб забезпечити повноцінне демократичне виховання в стінах шкіл.

Процес виховання — це система виховних заходів, спрямованих на формування всебічно і гармонійно розвиненої особистості. Специфіка процесу виховання полягає в його двосторонньому характері, багатогранності завдань і змісту, залежності від різноманітності об'єктивних і суб'єктивних факторів, складності вивчення дитини, багатстві форм, методів і засобів виховання, у неперервності виховання, тривалості в часі, поступовому виявленні результатів виховних впливів. Структурними елементами теорії виховання є мета, завдання, закономірності, принципи, зміст, форми, методи і прийоми виховання.

Мета виховання — всебічний і гармонійний розвиток дитини. Це ідеал цивілізованого суспільства, який діє протягом сторіч, починаючи з афінської системи виховання. Мета виховання переплітається із завданнями соціалізації та індивідуалізації .особистості, які на сьогодні полягають у тому, щоб розвивати в учня позитивні загальнолюдські якості, привчати його до співжиття й адаптації в суспільному житті, а також поширенні індивідуального впливу. Основними напрямами змісту виховання є розумове, моральне, трудове, естетичне і фізичне-виховання. Компонентами процесу виховання є свідомість особистості, її емоційно-почуттєва сфера, навички і звички поведінки. Закономірності процесу виховання полягають в обумовленості виховання суспільними потребами та умовами життя; взаємозалежності виховання, навчання, освіти та розвитку особистості. Потрібно: виховуючи — навчати, а навчаючи — виховувати. Визначальну роль у вихованні особистості відіграє діяльність та спілкування. Виховання залежність від вікових та індивідуальних особливостей учня. Ця закономірність передбачає застосування особистого прикладу у виховному процесі. Важливе значення має взаємозв'язок учня, колективу класу у виховному процесі, що реалізується через громадську думку класу.

1.2. Принципи виховання особистості.

Принципи виховання — це основні вимоги до виховання особистості учня, до змісту, форм і методів виховання. В основу виховного процесу школи суверенної України покладені такі принципи:

1. Інтеграція всіх виховних сил, єдність школи та інших соціальних інститутів, їх взаємодія, втілення в життя положення "виховання дітей — справа всенародна". Культуро-відповідність у змісті виховання.

2. Гуманізація, яка виходить із визнання кожної особистості вищою соціальною цінністю і передбачає створення сприятливих умов для становлення громадянина з високими моральними, інтелектуальними і фізичними якостями, посилення уваги до вивчення індивідуальних особливостей учнів і формування їхніх нахилів і здібностей, природо-відповідність у вихованні.

3. Гуманітаризація — раннє виявлення здібностей у дітей, їх цілеспрямований розвиток, спрямування енергії в русло свідомої культурної творчості на користь конкретної особистості і всіх людей. Гуманітаризація передбачає також використання виховних можливостей кожного предмета, який вивчають учні.

4. Демократизація стосунків — це врахування справді народного характеру школи, співробітництво і співтворчість педагогів і дітей, створення в школі атмосфери діяльності, спілкування, самоврядування, самоутвердження.

5. Добра воля дітей, самодіяльність, свободо-відповідність у вихованні, без яких не можуть бути реалізовані ідеї розвитку та співпраці. Потрібно спиратися на інтереси дітей, романтику, прагнення до самореалізації своїх природних сил, сприяти автономізації особистості, її самостійності і свободі. 6. Поступове перетворення учня з об'єкта пасивного сприймання виховання на суб'єкт активного самовиховання.

7. Плюралізм у діяльності громадських юнацьких і дитячих організацій, відмова від масового залучення дітей до них. З принципів випливають правила виховання як часткові вимоги.

Процес виховання реалізується в різних формах — це виховні години, зустрічі з видатними людьми, походи, екскурсії, турніри, змагання, класні збори, вечори, читацькі конференції, благодійні акції, суспільно-корисна праця та інші (можна налічити 50-60 форм організації виховної роботи). Існує декілька тисяч методів виховання, які використовують вихователі в педагогічній діяльності: повідомлення, роз'яснення, переконання, привчання, вправи, метод прикладу, змагання, довіра, громадська думка, заохочення, покарання... Методи виховання складаються з прийомів педагогічної дії, які можуть підсилити або знизити педагогічний вплив. До засобів виховання належать книги, преса, телебачення, радіо, різні види мистецтва, але найбільше значення має слово вчителя, вчасно і мудро ним сказане. Важливе місце в процесі виховання посідають колективні творчі справи.

2. Досвід проведення шкільного фестивалю творчості класів- родин.

Богуславській загальноосвітній школі І-ІІступенів у вересні 2013 року виповнилося 100 років. Вона була заснована на початку ХХ століття на кошти земства і мала статус двокласної чотирирічної початкової школи . З 1927 року вона стала семирічною, з 1959-го – восьмирічною. За роки діяльності в школі склалось багато цікавих традицій. Ми на шляху впровадження в життя експериментального проекту «Школа-родина» і творче кредо нашого колективу – «В творчому єднанні «Школа-родина » плекаємо дитину – майбутнє України».

Шкільний колектив – це міцний тандем учнів, учителів та батьків, якому під силу вирішити найскладніші завдання, що стоять перед нами у світлі виховання сучасної інноваційної компетентної особистості. Вже протягом багатьох років у школі проходить конкурс «Фестиваль творчості класів-родин», який сприяє формуванню учнівського колективу як засобу самовиховання і становлення особистості. Шкільний конкурс учнів «Клас року» спрямований на виявлення й підтримку творчих, талановитих, ініціативних колективів учнів Богуславської ЗШ І-ІІ ступенів. Конкурс покликаний сприяти стимулюванню пізнавальної активності й творчої діяльності учнів у позаурочний час, пошуку найбільш повного використання можливостей освітнього середовища школи для розкриття здібностей учнів, розвитку спілкування в середовищі шкільного учнівського співтовариства, розвитку соціального партнерства, традицій школи, підвищенню іміджу учня школи.

Журі конкурсу очолює директор школи Лоза А.Т., педагог-організатор Садиріна Н.П. є заступником голови журі. Членами журі є також заступник директора з навчально-виховної роботи Пересада В.В., голова шкільного парламенту Дробот Карина, шкільний бібліотекар Кривсун А.Г., Овчар Л.Ф. – шкільна медсестра, Яковлева Л.Г. – голова батьківського комітету школи. За умови в конкурсі беруть участь всі класи школи.

Оцінювання роботи класів проводиться за наступними показниками:

- успішність та поведінка на уроках;

- участь в олімпіадах;

- культура поведінки у школі;

- зовнішній вигляд;

- рівень організації органів самоврядування та ефективність його діяльності;

- участь в загальношкільних заходах ( активність і якість роботи);

- санітарний стан та естетичний вигляд класної кімнити;

- морально-психологічний клімат у класі;

- якість стану збереження підручників.

Найвищий бал кожного показника – 5.

Номінації конкурсу:

- «Інтелект майбутнього»

- «Назустріч відкриттям»

- «Перспектива року»

- «Натхнення і талант»

- «Найспортивніший клас

При проведенні конкурсу діяльність класних колективів оцінюються за наступними критеріями.

У номінації «Інтелект майбутнього»:

- високий рейтинг успішності учнів класу.

У номінації «Назустріч відкриттям»:

- перемоги учнів класу в предметних олімпіадах;

- участь учнів класу у турнірах, науково-практичних конференціях;

- рейтинг участі класної команди в іграх клубу «Що? Де? Коли?», інших інтелектуальних змаганнях;

- середній рейтинг успішності учнів класу.

У номінації «Перспектива року»:

- висока соціальна активність учнів;

- участь у роботі учнівського самоврядування;

- участь у роботі дитячих, молодіжних суспільних об'єднань;

- участь класу у загальношкільних заходах.

У номінації «Натхнення і талант»:

- перемоги колективів, команд, учнів класу у творчих конкурсах, конференціях, змаганнях різного рівня (шкільних, районних, обласних, Всеукраїнських, міжнародних);

- підготовка й реалізація авторських сценаріїв шкільних і класних КТС.

У номінації «Найспортивніший клас»:

- перемоги команд, учнів класу у спортивних змаганнях різного рівня (шкільних, районних, обласних, Всеукраїнських, міжнародних);

- організація шкільних і класних спортивних змагань, конкурсів, свят. В оргкомітет шкільного конкурсу до 15 квітня представляються наступні документи й матеріали:

- портфоліо класу;

- ксерокопії грамот, дипломів;

- звіт про проведення тижня творчості класу. Оргкомітет, який формується із представників Ради школи , здійснює експертизу матеріалів, які представлені класами-учасниками конкурсу, розміщує їх на сайті школи, визначає переможця й лауреатів конкурсу.

Для підведення підсумків конкурсу використовується наступний інструментарій:

• анкетування учнів;

• опитування педагогів, співробітників і адміністрації школи;

• дані моніторингу навчальної, позаурочної й позакласної діяльності учнів;

• дані психологічних діагностик.

У квітні організується суспільне голосування по запропонованим оргкомітетом кандидатурам. Кандидатом на звання «Клас року» може стати будь-який колектив, що має середній у класі бал успішності не нижче 7,5, учні якого не порушують Правила поведінки й Статут школи. Оргкомітет з урахуванням суспільного голосування визначає переможців і лауреатів шкільного конкурсу «Клас року». Клас-Переможець виступає із презентацією «Наш клас - просто КЛАС!». Регламент - 5 хвилин, протягом яких фіналіст повинен показати свій творчий потенціал. Переможець визначається з урахуванням результатів всіх конкурсних випробувань.

Оргкомітет визначає одного переможця - «Клас року» і лауреатів у номінаціях «Інтелект майбутнього», «Назустріч відкриттям», «Натхнення і талант», «Перспектива року», «Найспортивніший клас».

Нагородження переможця й лауреатів шкільного конкурсу проводиться на святі Останнього дзвінка. Переможець конкурсу нагороджується Почесною грамотою школи й подарунком .

Шкільний фестиваль класів-родин розпочинається з другого тижня ІІ-го семестру навчального року і розпочинають його наші найстарші учні – дев’ятикласники. Вони розробляють план тижня своєї творчості, під час якого показують всі грані своїх талантів. У вівторок, на загальношкільній лінійці, учні презентують свій колектив, розповідають про себе, і хоч це буває кожного року, та діти ніколи не повторюються і ми кожного разу дізнаємося щось новеньке про них. Протягом тижня учні проводять рухливі перерви з учнями початкових класів, веселі конкурси, інтелектуальні змагання. Завершується тиждень творчості кожного класу тематичною виховною годиною на тему, яка найбільше цікавить даний колектив і на яку запрошують не тільки членів журі, а й учнів інших класів.

По закінченню тижня творчості кожен клас готує підсумковий мультимедійний чи паперовий звіт про роботу.